Мольєр «Міщанин-шляхтич». Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення

Оформлення в зошиті:

Тридцять перше березня

Дистанційна робота

Мольєр «Міщанин-шляхтич». Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення

Завдання № 1. Робота з «Інформаційною довідкою»

https://drive.google.com/open?id=13u1Da5KtPi_pCAn1rJiXuf65z3K1D3_L

Завдання № 2. Визначити тему комедії «Міщанин-шляхтич» і записати в зошит.

Тема п’‎єси «Міщанин-шляхтич»  - зображення безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм та висміювання людських і соціальних вад.

Дотичні теми - зображення любовних колізій між Люсільта Клеонтом, Нікольта Ков’‎єлем, Дорантом та Доріменою; зображення шахрайств учителів та кравця.

Завдання № 3. Сюжетна лінія та її композиційне втілення у творі (усно)

Дія перша - експозиція. В будинку пана Журдена зібралися найняті ним учителі музики і танців, які мають навчити його аристократичних манер. Учителі всіляко вихваляють Журдена, сподіваючись отримати від нього велику винагороду.

Дія друга - зав’‎язка. Журден домовляється з учителями про підготовку балетної вистави до гостини маркізи Дорімени, з якою він хоче укласти шлюб, щоб отримати дворянський сан (Журден на цей час одружений і має доньку на виданні). Тим часом учителі музики й танців посварилися з учителями філософії та фехтування, доводячи кожен свою першість в освіті. Після занять Журдена з учителем філософії в його дім приходить кравець-шах- рай та відбувається «ритуал» вдягання буржуа в кумедний костюм. Журдена переконують, що це «останній писк моди» в аристократичному середовищі. Журден щедро всіх винагороджує.

Дія третя - розвиток дії. Після сварки з дружиною та служницею, які критично ставляться до «високих прагнень» Журдена, в його дім приходить аристократ-аферист Дорант, користуючись небезкоштовними послугами якого, Журден прагне зблизитися з Доріменою. Дорант дурить Журдена, оскільки витрачає гроші міщанина на дорогі подарунки маркізі від свого імені, бо теж хоче з нею одружитися. Дружина Журдена прагне використати заклопотаність чоловіка власними мріями про дворянство та видати заміж за Клеонта свою дочку Люсіль, у чому їй допомагає служниця Ніколь, закохана в слугу Клеонта Ков’‎єля. Журден проти, тому що Клеонт - міщанин, а він хоче видати доньку за аристократа. Тим часом розпочинається балет, головними глядачами на якому є Дорімена та Дорант.

Дія четверта - кульмінація. Під час обіду Журден залицяється до Дорімени, але його дружина припиняє люб’‎язності та виганяє гостей. З’‎являється переодягнений Ков’‎єль і розповідає Журдену, що в його доньку закоханий син турецького султана, що він скоро буде з пропозицією шлюбу та висвячення майбутнього тестя у сан «мамамуші». Журден мало не божеволіє від щастя - збувається його мрія стати дворянином. Манія Журдена у сцені посвяти в «мамамуші» доходить крайньої межі, і вся безглуздість його намагань і моральна потворність виявляються тут в особливо яскравій формі. Розпочинається комічна церемонія, яку проводять «турки», найняті Клеонтом, і він сам, вдаючи сина турецького султана.

Дія п’‎ята - розв’‎язка. На сцені один за одним з’‎являються усі головні персонажі п’‎єси - дружина Журдена, його донька Люсіль, Дорант, Дорімена - і, дізнавшись, що відбувається, включаються в гру, кожен по - своєму використовуючи обдуреного Журдена. Журден погоджується на шлюб Люсіль з Клеонтом, вважаючи, що видає її заміж за сина турецького султана. Ніколь пов’‎язує своє життя з Ков’‎єлем, а Дорант одружується з Доріменою, переконавши Журдена, що це таємний хід, що відверне увагу пані Журден від почуттів її чоловіка до маркізи. «От йолоп так йолоп! Другого такого у цілому світі не знайдеш!» - так у кінці п’‎єси характеризує Журдена Ков’‎єль. Комедія закінчується яскравим балетом.

Завдання № 4. Поміркуйте, у вуста якого персонажа вкладено головну думку твору. Знайдіть і запишіть відповідну цитату. Запишіть ідею твору власними словами.

Ідею вкладено у вуста ……, який говорить: «(цитата)»

Мольєр стверджує, що …. (ідея твору власними словами)

Завдання № 5. Особливості жанру й композиції п’‎єси «Міщанин-шляхтич»

    «Міщанин-шляхтич» - взірець «високої комедії» Мольєра. Твір поєднав у собі ознаки комедії обставин та комедії характерів: згідно з правилами комедії характерів у ній поставлено завдання розкрити морально- психологічний стан героя, а відповідно до комедії звичаїв були висміяні традиції, уподобання певних соціальних прошарків, передовсім буржуа та аристократів.

    За змістом «Міщанин-шляхтич» є взірцем соціально-побутової комедії, в якій розкриваються норми моралі та спосіб життя аристократії та буржуазії часів Мольєра. Однак у творі наявні й елементи соціально- психологічної та любовної комедії, що обумовило її успіх у глядача.

     За правилами класицизму комедія має п’‎ять дій. Композиція п’‎єси підпорядкована правилу трьох єдностей: всі події відбуваються в домі пана Журдена (єдність місця) впродовж однієї доби (єдність часу), розвиток сюжету зосереджується навколо особи головного героя (єдність дії), переважна більшість героїв є носіями однієї домінуючої риси характеру (неоднозначним є образ головного героя твору). Комічність зображуваних ситуацій поєднується з серйозною моральною проблематикою.

    За формою «Міщанин-шляхтич» - це комедія-балет. Мольєр ввів у п’‎єсу численні пісні, танці, музичні інтермедії, балет, завдяки чому здійснив розширення характеристик персонажів, увиразнивши ті чи ті риси їх вдачі, створивши необхідний емоційний колорит та пародіюючи тематику й стиль тогочасної салонної літератури. Жанр, створений видатним драматургом для придворних розваг, наповнився викривальним змістом.

Завдання № 6. Пригадайте правила класицизму. Заповнивши таблицю, визначте, у чому Мольєр дотримується правил класицизму, а в чому порушує їх. (Clasroom)

Завдання № 7. Ознайомтеся: чого комедія вчила сучасників Мольєра? У чому полягає її виховне значення?

    Мольєр помітив і точно відобразив процес економічного і морального падіння дворянства, яке, проте, все ще зберігало важливі привілеї. Він показав владу дворянства над думками буржуа, в основі якої лежала перевага дворянської зовнішньої культури і низький рівень розвитку буржуазної. Драматург намагався звільнити буржуа від цієї влади, навчити жити власним розумом, не поступаючись гідністю та честю.

   Комедія вчить бути собою, домагатися слави, успіху та почестей не обманом чи завдяки багатству, а добрими справами. Мольєр утверджує загальнолюдські цінності: почуття власної гідності, честь, здатність соромитися не походження, а поганих вчинків.

Завдання № 8. Сфотографуйте виконану роботу і надішліть вчителю для перевірки на email:  skape.urok@gmail.com

Дякую за роботу!